Міцелій гриба Латипурус /20 паличок/ *Futar*

Інші назви: деревне курча, грибна курятина, трутовик сірчано-жовтий.

Зростає на найрізноманітніших породах дерева: дубі, липі, вербі, тополі, березі, клені, каштані, горісі і навіть на фруктових деревах. Іноді вага гриба сягає десяти кілограмів і більше. У Північній Америці та Німеччині латипурус - справжній делікатес, який за смаком і щільністю схожий на куряче філе. Їдять виключно молоді гриби, що мають яскраве помаранчево-жовте забарвлення. У них м'яка і ніжна, зовсім не кисла м'якоть, цим вони відрізняються від старих грибів, які не використовують у їжу. Вони сухіші та блідіші, а смак віддає корком і має неприємну кислуватість. Найсмачніші - варені латипуруси, обсмажені в паніровці. Через щільну текстуру варять їх близько 40 хвилин. Ця ж особливість дає змогу використовувати гриб як замінник м'яса для вегетаріанців. Ще нарізаний шматочками його солять або маринують, використовують у салатах, роблять фарш, який дуже добре підходить для пиріжків і запіканок. Із трутовика виходять чудові гарячі закуски: латипурус у сметані, томатному соусі або майонезі. Дуже зручно, що трутовик сірчано-жовтий можна дуже довго зберігати замороженим і це ніяк не позначиться на його смаку. Ці гриби відомі науці як джерела деяких природних антибіотиків, що ефективно діють на стафілокок (зокрема на його стійкі форми). Особливі смолисті речовини, з яких і складається латипурус, благотворно впливають на печінку та жовчний міхур, допомагають у лікуванні інфекцій дихальної системи. А завдяки унікальним ферментам, що допомагають печінці розщеплювати жир, на основі екстрактів трутовика виробляють препарати для зниження маси тіла. При вирощуванні латипуруса в домашніх умовах екстенсивним методом, ви можете збирати врожай упродовж кількох років.

Зовнішній вигляд гриба може змінюватися залежно від природно-кліматичних умов і відрізнятися від представленого на фото.